СЕРЦЕ МАРІЇ.
ЖИТТЯ І ЧАСИ СВЯТОЇ РОДИНИ
"Я Є"
ПРОЛОГ ДО «СЕРЦЯ МАРІЇ. БОЖЕСТВЕННА ІСТОРІЯ ІСУСА ХРИСТА»
У ті дні Париж святкував. Це була 200-та річниця Французької революції, 1989 рік. Мені виповнилося 33 роки.
Площа біля вежі Сен-Жак, широко відома як Сад Шатле, була в ті дні моїм улюбленим місцем. Небо сяяло своїми найкращими літніми барвами. 14 липня 1989 року, коли я милувався його досконалим блакитним кольором, до мене прийшов Дух. Хто був Наполеон? Хто був Карл Великий? Який чоловік, народжений від жінки, може похвалитися тим, що створив Непереможну Цивілізацію, на яку століття за століттям, протягом двох тисячоліть, нападали Світ, Пекло та Смерть? Що значать твори Наполеона порівняно з Твором Ісуса Христа? І все ж Ісус Христос залишався «Тим Невідомим».
«Я напишу Твою Історію: БОЖЕСТВЕННУ ІСТОРІЮ ІСУСА ХРИСТА». — такою була відповідь моєї душі. «Світ пізнає Тебе так, як пізнаю Тебе я, Отче мій, що є на Небесах».
Тієї ночі Дух простягнув над мною Свою Руку, і я заснув в обіймах Нашої Пані Паризької. На світанку піднявся вітер, підняв мене на руки й відніс до дому моїх батьків. Я зачинився в публічній бібліотеці й почав поглинати книги. Історія християнства, історія Реформації, історія Європи, всесвітня історія, науки й філософія, теологія й психологія, есе та енциклопедії. Наприкінці року мої руки прагнули втілити Перший рукопис. Мені потрібне було місце далеко від усього, весь час світу, щоб вдихнути життя в «БОЖЕСТВЕННУ ІСТОРІЮ ІСУСА ХРИСТА».
Вітер Духа знову піднявся і приніс мене до Лондона.
Протягом тієї зими 1990 року та весни 1991 року я заповнив від 800 до 900 сторінок Першого рукопису «БОЖЕСТВЕННОЇ ІСТОРІЇ». Мій Отець, що на Небесах, здавався не таким задоволеним, як я. Я знищив той Перший рукопис і вирушив до Єрусалима.
Я перетнув Європу у світлі яскравої зірки і перелетів Велике море на крилах Срібного Голуба.
На дні Великого моря на світанку сяє вежа, немов найпотужніший маяк у світі. Хайфа. Свята Земля.
З Хайфи я вирушив до Назарету. Я відвідав Храм Благовіщення. Після короткої зупинки в Тель-Авіві я продовжив шлях до Святого Міста.
Коли я дістався Єрусалима, місто перебувало у стані бойової тривоги. Ірак щойно вторгся до Кувейту. Це був 1991 рік. Антисіоністська риторика нового героя ісламу, яка використовувала загальну ненависть мусульманського світу до євреїв як об’єднуючий фактор для всіх фундаменталістів арабського світу, вимагала — за даними ізраїльських парамілітарних газет — застосування ядерної зброї, особливо нейтронної бомби, проти будь-якого вторгнення на територію Ізраїлю.
Я оселився у Старому місті, між мурами Святого Єрусалима. Співіснування ізраїльтян та арабів було настільки ж нормальним, як це зазвичай буває між мирними громадянами. Напруга відчувалася на шляху Єрусалим — Віфлеєм. Я не був в Ізраїлі, щоб когось судити, я приїхав, щоб відчути землю, на якій у історії з’явився на світ Син Божий. Під впливом Духа, як вітер зриває з дерева мертве листя, мій Отець, що на Небесах, струсив з моїх рук помилку, якій я дав волю. Звільнившись від помилок цього світу, я піднявся на крилах Срібної Голубки й проплив по водах Великого моря назад до Лондона.
Я орендував студію у Фінсбері-Парку. Зачинивши двері, я сів, вирішивши не виходити зі студії, доки не закінчу ІСТОРІЮ, за якою ганявся останні роки.
У околицях Британського музею я виявив магазини з книгами з другої руки. Я перетворив свою студію на подорож у Часі до глибин свідомості часів Сина Людського. Там були двері, через які ніхто ніколи не переступав, а я мав це зробити.
Це сталося тієї ночі листопада 1994 року. Мене охопив непереборний сон. Зі світанком я розплющив очі. Двері, перед якими я чекав, були відчинені. Я увійшов і побачив. Як Мати відкриває своє Серце синові, так і Мати мого Отця, що на Небесах, відкрила мені Своє. Не усвідомлюючи цього, я всі ці роки мчав у пошуках Скарбу, який Мати забрала з собою на Небо, того Скарбу, який Марія «зберігала у своєму Серці»
Як Марія познайомилася з Йосипом, ким були Захарія та Єлизавета, ким насправді були ті славнозвісні брати й сестри Ісуса. Все, абсолютно все — Вона знала про свого Сина. Хто краще за матір може знати, ким є її син, її батько, її чоловік, її родина, її історія? Серце тієї Матері було Скринькою, в якій Марія зберігала все це Знання, яке сьогодні я, син Божий, з Дому Христа, відкриваю, за Волею Божою, всьому світу.
Те, що я, Христос Рауль, побачив у Серці Матері, — це те, що ви прочитаєте далі........................... |